Якщо людина не може знайти спокій у собі,
  марно шукати його деінде.
  Ф. де ЛАРОШФУКО

Стрес це захисна реакція організму, що має допомогти йому подолати складні життєві ситуації. Це стан напруження, яке виникає в людини під впливом сильної дії. Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором. При цьому не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об’єктивної загрози. Важливим є саме суб’єктивне ставлення до неї.
Виділяють дві групи факторів, які зумовлюють стрес: організаційні - відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою; персональні - смерть близької людини, шлюб, погані стосунки з рідними, зміна квартири тощо.
Стрес супроводжується підвищеним психологічним або фізіологічним напруженням. Незначні стреси неминучі і безпечні. Але надмірний стрес дуже небезпечний.
Вченими вивчено значні події, які втручаються у перебіг життя і вражають емоційну сферу: смерть близької людини – 100 очок, розлучення – 63, ув’язнення – 63, смерть близького члена родини – 63. Приємні події, які викликають стан стресу: одруження – 50 очок, вагітність – 40, перехід у нову школу – 20. Серед людей, які внаслідок стресу захворіли, переважна більшість мали 300 очок за один рік.
Як ми можемо побачити, враховуючи сказане вище, не можна пов’язувати стрес тільки з негативними подіями. Напруження може виникати і у випадку позитивних, але різких, неочікуваних змін. І взагалі, не варто асоціювати стрес з тільки з негативними переживаннями.
Виникнення стресу охоплює три етапи:
- появу початкової реакції подиву, тривоги, невміння розібратися в ситуації;
- виникнення суперечок, непорозумінь;
- настання фази виснаження, втоми.
До фізіологічних ознак стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і біль у серці, а до психологічних - роздратування, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистісних та сексуальних відносин тощо. Виникнення безсоння, що спричиняє розсіяність, втомлюваність, людина не може сконцентруватися на роботі, швидка втомлюваність.

Щоб нейтралізувати стрес, треба знати методи гармонізації психофізичного стану. Людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на будь-яку з цих складових позначається і на інших.
Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:
1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).
2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).
3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).
Тепер розглянемо детальніше рівні регуляції.
Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану
 достатньо тривалий і якісний сон , збалансоване харчування
 - заняття спортом, ранкова гімнастика, танці
 - фітотерапія, гомеопатія
 - масаж (корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам)
 - терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість)
 - ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження)
 - дихальні вправи
 - баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості
Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану
 гумор
 - музика
 - спілкування з сім’єю, друзями
 - заняття улюбленою справою , хобі
 - спілкування з природою
 - спілкування з тваринами
 - медитації, візуалізації
 - аутотренінги (самонавіювання)
Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану
Будьте оптимістами!!!

Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.
А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,
Побачив другий – весна давно!...
Дивились двоє в одне вікно ...