/uploads/editor/466/69357/sitepage_225/files/polozhennya_pro_yakist_osviti_2_.docx

СХВАЛЕНО                                                            ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                               Наказом директора

ЗДО № 73 «Червона квіточка»                               ЗДО № 73 «Червона квіточка»

Протокол № 4                                                          № 22/о від 30 березня 2021 р.

від «24» березня  2021 р.                                       

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти
закладу дошкільної освіти

І. Загальні положення

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної осві­ти (далі — Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту».
2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст.. 20 Закону України «Про до­шкільну освіту»).
3. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійсню­ють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, в тому числі на працівників, які працюють за сумісництвом.
4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.
5. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — ВСЗЯО) за­безпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.
6. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник за­кладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
7. Критерії ефективності ВСЗЯО:

• всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, зді­бностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;
• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
• оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;
• дієва система управління закладом дошкільної освіти.

1.8. Компоненти ВСЗЯО:

• стратегія (політика);
• організаційно-функціональна структура;
• процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності і педагогічних праців­ників;
• умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);
• системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

II. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політи­ка) визначає мсту й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2.2. Мета Політики ВСЗЯО:

• гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;
• формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

2.3. Завдання Політики ВСЗЯО:

• створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, від­повідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особли­востей, культурних потреб;
• забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;
• актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;
• отримувати об'єктивну інформацію про функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;
• сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
• забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;
• запобігати проявам дискримінації, булінгу:
• знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.

2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:

• дитиноцентризм. Головний суб’єкт; на якого спрямована освітня діяльність закладу — дитина;
• автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, ви­борі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим до­кументам, базовому компоненту дошкільної освіти;
• системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом до­шкільної освіти взаємопов'язані, що створює взаємозалежність між ними;
• цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпо­рядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
• вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результа­тивність освітньої діяльності;
• партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
• відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
• гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації;
• інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці за­кладу ідеї, технології, методики, пов'язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

ІІІ Організаційно-функціональна внутрішньої системи забезпечення

якості освіти

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміні­страція закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.1.1.           Адміністрація закладу дошкільної освіти:

• формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО  закладу дошкіль­ної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення пе­дагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
• готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
• організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
• забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
• організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), збе­рігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
• формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та на­дає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
• ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результа­тів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

• розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності за­кладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;
• беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компе­тентності педагогів закладу дошкільної освіти;
• формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за резуль­татами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.

3.1.3. Педагогічна рада:

• діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти:

• ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму пе­дагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі ана­лізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти
та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО с внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі — Контр­оль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, ре­зультатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

• удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розви­ток компетентності здобувачів освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
• формування і удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освіт­нім процесом;
• максимальне усунення ефекту неповноти і не точності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етані оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклогра­ми, відповідно до методичних рекомендації.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту доби­раються доцільні методи та джерела отримання інформації.

Моніторинг с методом та формою Контролю.

4.5. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

• аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
• звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
•    проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку за­кладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;
• аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якос­ті освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблен­ня Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п'ять років).

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчаль­ний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період  програ­мою реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.1. Документи:

• Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п'ять років;
• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
• План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
• протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
• накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

• проблемний (комплексний) аналіз;
• аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
• циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
• методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

V. Критерії, правила І процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентнос­ті вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, при­родничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнаваль­на, математична, мовленнєва.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній(іх) програмі(ах), за якою(ими) організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобуванні дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової кате­горії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік:

• на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня роз­витку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;
• у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу ре­зультатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї ди­тини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вчитель-логопед. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров'я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може про­водити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педа­гогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії роз­витку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своє­часні коригувальні дії.

Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати ор­ганізованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу с основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.8. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довід­ку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на но­вий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового ана­лізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педа­гогічної ради, що виливає на визначення річних завдань діяльності на новин навчальний рік.

5.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та про­ходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання пе­дагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду ро­боти. вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного оцінювання є все­бічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповід­но до Порядку підвищення кваліфікації.

6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

• динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
• емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
• раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, ство­рення соціальної ситуації розвитку;
• варіативних форм взаємодії з дітьми;
• реструктуризації змісту освітньої діяльності;
• рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компе­тентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи затверджує педа­гогічна рада строком на п'ять років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3 Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбуваєть­ся відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематично­го контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберіга­ються у методичному кабінеті.

6.3.3 Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогно­зування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних реко­мендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали ін­дивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична до­помога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
• Індивідуальний план підготовки та проходження атестації:
• протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;
• накази керівника.

VII. Умови якісної організації освітнього процесу

7.1. Матеріально-технічні умови.

7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.

7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.

7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторон­ніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.

7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

7.1.1.6. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групо­ві осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

7.1.1.7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у на­явності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими входами.

7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.

7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

7.1.1.11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.

7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає сані­тарним нормам.

7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прила­ди, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових при­міщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належно­му стані,

7.1.1.14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освіт­нього процесу.

7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та за­собами навчання.

7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, пра­вил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-техніч­ної бази закладу.

7.2. Навчально-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реа­лізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різ­ними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відпові­дають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним ви­могам (трансформованість, поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека).

7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановлення вимогам. Для за­нять з використанням комп'ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні умови.

7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.

7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освіт­ній процес.

7.3. Психолога-педагогічні умови.

7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливос­тях і здібностях.

7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповіда­ють їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення,так і штучне уповільнення розвитку дітей).

7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.

7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей комунікативних зді­бностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння пра­цювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

 7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного ви­бору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.

7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншо­му насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосе­редньо в освітню діяльність.

7.4. Медико-соціальні умови.

7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

7.4.1.1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення профілактичних оглядів.

7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (медичною сестрою старшою) відповідно до їхніх функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.

7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками заклад, дошкільної освіти і батьками вихованців,

7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організацій­них формах.

7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухо­вих якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізич­ного виховання (2 рази на навчальний рік).

7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.

7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, ви­значення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.1. Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає по­требам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі організації харчування.

7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми по­требами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

VIII. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

8.1.1. Сформована стратегія — Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відпові­дає особливостям та умовам діяльності закладу, с структурованою за блоками чи напрямами ді­яльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на під­вищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект об­говорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.2. Сформована тактика діяльності — План роботи закладу дошкільної освіти на на­вчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

• ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
•   побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закла­ду дошкільної освіти за минулий період;
• структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річ­них завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
• до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкіль­ної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених пе­дагогічною радою.

8.2. Ефективність кадрової політики;

• укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
• стороння умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними пра­цівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
• обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх­ньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
• відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підви­щення якості освітньої діяльності;
• цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
• координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
• формування та розвиток корпоративної культури.

8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

8.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII (технологічні карти для збору, ана­лізу інформації та прийняття управлінського рішення).

8.3.2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

8.3.3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст ін­формації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповню­ється й вчасно оновлюється.

8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.

8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування — загальні збори (конференція) ко­лективу закладу дошкільної освіти.

8.4.2. Діє орган самоврядування працівників закладу.

8.4.3. Діє орган батьківського самоврядування.

8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

• посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твер­дження, відомості;
• виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
• надають достовірну інформацію про —

• методики й результати досліджень;
• джерела використаної інформації;
• власну педагогічну (науково-педагогічну; творчу) діяльність;
• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
• об'єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти ді­тей.

9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.

• обман — неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяль­ності чи організації освітнього процесу —

• академічний плагіат — представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат — представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як но­вих;
• фабрикація — вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
• фальсифікація — зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього про­цесу;
• списування — використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;

• хабарництво — надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких ін­ших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
• необ'єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів на­вчання.

9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчеснос­ті, яка встановлена Законом України «Про освіту»:

• позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічно­го звання, кваліфікаційної категорії;
• отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;
• втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.