Вчитель-логопед Макарчук Вікторія Володимирівна

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися.

Звичайно ж, ви любите свою дитину! Найкращу, найпрекраснішу на всій планеті! Ви бажаєте їй здоров'я і щастя, і, звичайно ж, хочете в майбутньому бачити її успішною і освіченою людиною. АЛЕ…успішною людина може бути лише тоді, коли вона легко і вільно володіє своєю мовою.

Всім відомо, що дитина не народжується із сформованим мовленням. Поступово, крок за кроком, вона вчиться правильно і чітко вимовляти звуки, узгоджувати між собою слова, будувати речення, зрозуміло та послідовно висловлювати свої думки. Але, нажаль, іноді мовленнєвий розвиток відбувається із запізненням або з особливостями розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

У турботливих батьків виникає багато питань:

·        Чому моя дитина мовчить?

·        Чи правильно розвивається мовлення у мого сина чи доньки?

·        Чи необхідно вже хвилюватися або ще зарано?

·        Яка причина порушення мовлення?

·   Чому діти стали погано розмовляти? Раніше до логопедів зверталися лише одиниці? – згадують наші бабусі.

·        Як допомогти дитині?

З усіма цими питаннями допоможе розібратися вчитель-логопед, який виправить порушення мовлення.

Почувши слово «логопед», більшість із Вас згадують комічні сцени із кінострічки «За сімейними обставинами». Все це смішно, доки ця проблема порушення мовлення не стосується Вас і Вашу дитину.

Всупереч розповсюдженій думці логопед не лише «ставить» звуки. Наше мовлення – це не лише звуковимова (вміння правильно вимовляти звуки рідної мови), але й:

·        словниковий запас;

·    фонематичний слух і сприймання (вміння на слух сприймати і розпізнавати звуки);

·      граматична будова (вміння утворювати нові слова, з’єднувати їх в речення, дотримуватись правильних відмінкових закінчень і т. д.);

·        зв'язне мовлення (вміння зв'язно висловлювати свої думки, вміння складати оповідання за картинками, із власного досвіду і, нарешті, придумувати казки, фантазувати).

В дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне  - воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Важливо не пропустити цей період і своєчасно звернутися до вчителя-логопеда. Зрозумійте, дитина буде дорослішати, а звичка говорити неправильно буде закріплюватися і складніше піддаватися корекції.

Пам’ятайте, чим раніше Ви звернетесь по допомогу до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням!

1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

2. Складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

3. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

5. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

6. Співпраця із практичним психологом, соціальним педагогом, вихователями щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

7. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

8. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

9. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
• працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
• ставить звук (різними прийомами та методами);
• закріплює поставлений звук у складах;
• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;
• проводить диференціацію звуків;
• відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

1. Фронтальні логопедичні заняття.

2. Підгрупові логопедичні заняття.

3. Індивідуальні логопедичні заняття.

Підвищення ефективності корекційної роботи з дітьми з порушенням мовлення - одне з головних завдань, що стоять перед вчителями-логопедами і психологами дошкільних закладів. Сучасні спеціалісти в пошуках ефективних засобів корекції все більше орієнтуються на використання різних видів мистецтва. За останні роки виріс інтерес до механізму впливу мистецтва на дитину з порушенням мовлення. Психокорекційна програма, побудована на різноманітних видах мистецтва, може здійснити значний корекційний вплив, комплексно діючи на дітей.

Дитина з порушенням мовлення, засвоюючи свою роль в казці, потрапляючи в конкретне казкове середовище, виявляє активність і зацікавленість до участі в театралізованій діяльності, стає впевненою у правильній вимові звуків. Рання інтервенція в психічний розвиток дитини засобів театралізованої діяльності є етично обумовленою і правильною.

На думку Л.С. Виготського, проблеми в розвитку мовлення у дитини створюють умови для виникнення перешкод у спілкуванні з оточуючими, встановленні широких соціальних зв'язків, коли порушується "нормальне вростання дитини в культуру". Я вважаю, що організація корекційно-педагогічної допомоги дітям з порушенням мовлення повинна будуватися на основі становлення їх як суб'єктів спілкування. Для більш успішного подолання проблем порушення звуковимови особливу увагу слід надавати використанню творчих видів діяльності, особливо театралізованої.

Театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям – адже в його основі лежить гра, найголовніша річ для малюка.

Як вважають сучасні авторитетні дослідники, мистецтвознавці, педагоги (О. Антипін, Л. Артемова, Г. Михайлова, М. Маньова, Е. Чурилова та ін.), великі можливості театралізованих ігор такі:

· беручи участь в театралізованій діяльності, діти ознайомлюються з навколишнім світом, а вміло поставлені педагогом питання спонукають дошкільників думати, аналізувати, робити висновки та узагальнення;

· з розумовим розвитком тісно пов’язана досконалість мовлення. Під час роботи над виразністю слів персонажів активізується словник дитини з порушенням мовлення, вдосконалюється звукова культура мовлення, його інтонаційний стрій. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст; оволодіває літературною мовою. У неї покращується діалогічне мовлення, його граматична будова;

· театралізовані ігри мають величезну роль для фізичного стану дитини, бо в процесі цих ігор активізуються всі життєві процеси;

· зміст театралізованих ігор має моральне спрямування: це доброта, дружба, чесність,сміливість тощо. Часто-густо у театралізованих іграх дитина перевтілюється в найулюбленіший , і як правило,позитивний образ, надаючи властиві цьому образу риси;

· театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань дитини, залучає їх до духовних цінностей;

· театралізовані гри розвивають емоційну сферу дитини, змушують її співчувати персонажам, співпереживати подіям, які розігруються у виставі;

· театралізовані ігри - це важливий засіб розвитку в дітей емпатії, тобто здібності розпізнавати емоційний стан людини за мімікою, жестами, інтонацією; вміння ставити себе на ї місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні засоби сприяння;

· театралізована діяльність дає змогу формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що літературні твори або казки для дітей дошкільного віку мають моральну направленість (дружба, доброта, чесність, сміливість та н.). Саме здібність дитини до ідентифікації з образом, який сподобався, допомагає педагогам через театралізовану діяльність здійснювати позитивний вплив на дітей;

· театралізована діяльність допомагає дитині розв’язувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажу. Це дає змогу побороти бо боязкість, невпевненість в собі, в «чистоті» свого мовлення, сором’язливість. Розвитку впевненості в собі та соціальних навичок поведінки сприяє така організація театралізованої діяльності дітей, коли кожна дитина має нагоду проявити себе в будь-якій ролі; сором’язливим, невпевненим у собі дітям допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили й можливості; невгамовним та неорганізованим - навчитися витримки;

· театралізовані ігри мають психологічний вплив на формування психологічного стану дитини.

Наявність театралізованих умінь дає змогу кожній дитині з порушенням мовлення грати будь-яку роль, сприяє участі в сценічному діянні незалежно від таланту дитини, її емоційності та характерних особливостей.